Останні події з мовного фронту — Верховна Рада прийняла, а Президент підписав, закон "Про судоустрій і статус суддів". Партія регіонів вважає цей факт за свою чергову перемогу. Хоча я не розумію що такого нового у цьому законі — у 1989-му році був прийнятий закон про мови УРСР, в якому вже містилась норма щодо мови судочинства і діловодства.

Я не буду розглядати актуальність старого закону від 1989-го року, але він чинний і тому ми маємо на нього посилатись і виконувати його.

В цілому, прийняття нової редакції закону про судоустрій нагадує стару російську поговірку "Маслом кашу не испортишь"— промололи в новому законі старі норми тільки іншими словами. Але все по порядку…

В судах можно будет говорить на региональных языках. Такой пункт есть в новом законе о судоустройстве. Источник
Брехливість даної тези видна навіть неозброєним оком, коли читаєш статті законів, де вже давно сказано, що:
"… гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють",
"…судочинство може здійснюватись національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості…",
"…право виступати в суді рідною мовою".
Що ж такого нового з'явилось у новій редакції? Де той новий пункт в новому законі? Газета цей пункт не наводить, тому що його не існує. Точніше він існує, але він не новий для нового закону. Можливо за цей новий пункт Вадим Колисниченко приймає пункти 4 та 5 де сказано про Хартію?

Отже, ми бачимо маніпуляцію над свідомістю. Далі …

«И раньше в разных законах были разные положения относительно языка. По уголовным процессам каждый раз в суде отдельно решался вопрос, на каком языке вести процесс. Тогда как, скажем, в гражданских процессах было обязательным применение украинского языка. Теперь везде будет, как в уголовном», — объяснил нам нардеп-юрист Святослав Олейник.
Гарне зауваження БЮТ-івця. Зверніть увагу на те, що у законах існують статті щодо мов. При цьому в законі про мови від 1989-го року існують статті щодо застосування мов в різних сферах діяльності.

В результаті ми маємо, наприклад, у судочинстві чи освіті два джерела врегулювання використання мов:
а) стаття про мови у законі про судочинство;
б) стаття про мову судочинства в законі про мови.

А що вагоміше? Стаття про мови у законі про судочинство, чи сам закон про мови? У нормальній ситуації має бути так: у спеціалізованому законі про суди чи освіту має бути пункт, в якому сказано, що використання мови в сфері ІКС регулюється законом про мови. Крапка. І вже в самому законі про мови описувати механізм врегулювання.

«Раньше в уголовных процессах человеку просто предоставляли за счет государства адвоката и переводчика на его родном языке, — уточняет нардеп-регионал Вадим Колесниченко. — Но документы на русском никто не вел. Теперь же закон касается и документов, — объяснил нам Колесниченко.
І знову брехня. Маленька така брехнюшка. По-перше, діловодство в судах як велось, так і ведеться будь-якою прийнятною мовою залежно від області. Це факт. Ні, це навіть не просто факт. Це більше ніж факт – так воно є насправді. Але якщо брати до уваги не справжню ситуацію, а норми законів, то товариш Колисниченко  просто не читає закони, які він коментує. Ну хіба ж не написано у новій редакції закону про те, що судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Мабудь товариш Колисниченко не знає що таке діловодство або поплутав нову редакцію зі старою, бо саме у старій редакції мова діловодства явно не визначається і тому, згідно з пунктом 4 статті 18 Закону про мови УРСР, кожен мав право на документи рідною мовою. А нова редакція закону про судоустрій явно вказує навпаки — на застосування виключно державної мови — це навіть явно прописано. Отже не ясно з якого дива Вадим Колисниченко вирішив, що саме нова редакція дозволяє діловодство російською мовою? У крайньому випадку новий закон російську мову не забороняє :)

Можливо новоспечений депутат вважає за досягнення внесення до статті 12 пунктів 4 та 5? Але цими змінами регіонали ще більше заплутали законодавство. Тепер використання мов меншин регламентується ще більш заплутано, бо до закону про мови УРСР додався ще й закон про Хартію. І знову стає питання про те, що має більшу вагу:
а) стаття про мови в законі про судоустрій
б) закон про Хартію
в) закон про мови УРСР

Дальше — больше … Далі Колисниченко сам собі протиречить, стверджуючи, що для спрощення (!?) використання закону про судоустрій треба прийняти закон про мови: "Но чтобы его было проще применять, надо принять закон о языках. И сейчас сложно сказать однозначно — можно ли во Львове, например, судиться на русском языке". Ні, нешановний Ви наш депутат, не просто треба прийняти закон про мови для спрощення ситуації, а самому не ускладнювати цю саму ситуацію мордуванням існуючих законів введенням дебільних пунктів про Хартію!

Єдиною здравою думкою є слова Кармазіна: "Этот закон означает, что любой эфиоп, который захочет, чтобы у нас суд велся на эфиопском, будет иметь на это право. Это напрямую противоречит Конституции, где сказано, что госязыком является украинский".

Отже, на кінець статті я дуже рекомендую електорату регіоналів покласти на товариша Вадима Колисниченка не просто турботи щодо редагування законів, але й турботи щодо вирішення усіх проблем, які постануть перед суспільством після цього! От тоді ми й побачимо на що здатні регіонали і сам Колисниченко, бо прийняття законів є не кінцем проблем, а лише їх початком. Така ситуація склалася в усьому Світі: офіційна двомовність є не вирішенням проблеми, а способом втікти від вирішення прийняттям законів під ситуацію, коли вже неможливо керувати ситуацією.

У законі про судоустрій регіонали вже відредагували норму застосування мов. Стає питання який закон буде наступним?

Шановні читачі, читайте уважніше новини. Не перебігайте очима сторінки газет. Зупиняйте увагу на дрібницях, бо в них криється суть!


НОВА РЕДАКЦІЯ: Стаття 12. Закона України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010
Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах
1. Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
2. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
4. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" в порядку, встановленому процесуальним законом.
5. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

СТАРА РЕДАКЦІЯ: ЗАКОН УКРАЇНИ Про судоустрій України від 22.12.2009
Стаття 10. Мова судочинства (попередні редакції)
1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.
2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.

Закон про мови в Українській РСР
Стаття 18. Мова судочинства
1. Судочинство в Українській РСР здійснюється українською мовою.
2. У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, судочинство може здійснюватись національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, — мовою, прийнятною для населення даної місцевості.
3. При розгляді в судах кримінальних і цивільних справ особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою судочинства, забезпечується право ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача, право виступати в суді рідною мовою.
4. Слідчі і судові документи вручаються особам, які беруть участь у справі, на їхню вимогу, в перекладі рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.

 
www.38i.ru