Цікаве спостереження росіянина з форуму ще 2005-го року: "К вашему сведению у нас и своих ВУЗов хватает. Ваших нам не нать. А те кто желает – действительно едут учиться в Москву. И таких с каждым годом все больше и больше. Оно вам надо? И так населения почти-что нет совсем, скоро последние сбегут. Перед кем тогда ваши клоуны будут выступать на Майдане, а?.."

Судячі з цього повідомлення, маємо відверто сказати, що попри усі балачки про те, що російськомовна освіта в Україні не спонукає нашу молодь до трудової та освітньої міграції у Росію, маємо за фактом протилежне.

Звичайно, що мова освіти не є єдиним чинником, звичайно, що головне — це достаток, але ... у Бельгії молодь має гроші та все одно чомусь ті з них, хто отривам освіту англійською мовою їдуть навчатись та/чи працювати за межі Батьківщини.

Отже, високий рівень життя не є гарантією того, що російськомовні українці затримаються в Україні (так само як і їх однолітки з Бельгії).

Що робити? З усіх доступних нам засобів впливу є переконування молоді. Існує ще, наприклад, заборона — тимчасова чи постійна, але у цьому випадку громадянин України не отримає роботу ні в Україні, ні у Росії, а Україна отримає ще одного безробітнього собі на шию.

Як ще одни варіант — спроба України самостійно налаштувати працевлаштування своїм вахівцям за кордоном та контролювати їх шляхом отримувавання податків з їх зарплатні (хоча б якісь). У будь якому випадку краще отримати щось, ніж нічого. Але хто це робитиме? Невже Вітя Янукович?

 
www.38i.ru