Щодо нібито заборони російської мови у кінотеатрах України. Насправді це не заборона саме російської мови, а заборона будь якої іншої мови окрім української. Проте дозволяється використовувати лише субтитри українською, а власне стрічку показувати російською. Також не дублюватимуться стрічки часів СРСР, бо вони є надбанням і українців, які жили за часів СРСР й робили ті самі фільми.

Але я не про закон. Я про суть хочу сказати.

Порівняйте право на мовну, національну безпеку та ідентифікацію з правом на кінотеатр та розваги. Що важливіше?

Нам пропонують заради чиїхось розваг звужувати сферу використання української мови в Україні? Відверто кажучи, мені байдуже, що якийсь там переконаний росіянин не подивиться черговий бойовик і те, що якийсь там посередник не заробить мільйон-другий! Але мене турбує той факт, що живучи в Києві, мої діти так і не стали україномовними навіть не зважаючи на: “вщент українізований Київ”, "тотальну зоборону російської мови" і так дал.

Отож я повторю своє запитання, висловлене раніше: “Де та школа, де насильницки українізують – я віддам туди навчатись свою дитину! Я хочу, щоб мою дитину насильницьки українізували, щоб вона не розуміла російську мову і краще з дитинства вивчила рідну українську, але...”

... але в Україні досі право на кінострічку в кінотеатрі та право на російськомовний відпочинок важливіше за почуття батька, який не має можливості виховати дитину так, як йому хочеться, так, щоб ця дитина розуміла рідну бабусю;
... але в Україні досі право на кінострічку в кінотеатрі та право на російськомовний відпочинок важливіше за право на самозбереження та самоідентифікацію.

 
www.38i.ru