Дещо про мовну політику виродків з партії регіону. Загальні риси та акценти влади щодо мовної політики в Україні. Деякий час я розмірковував над темою мовної політики в Україні. Як така, мовна політика в Україні відсутня.Мовна ситуація в Україні розвивається хаотично і має деякі характерні риси, наприклад, мовна політика змінюється кожного разу коли змінюється влада.
В принципі, кардинальних змін у владі за останні 20 років в Україні не було, за винятком років правління перебування Ющенка В.А. на посаді Президента. Таким чином мовна політика як до Ющенка, так і тепер (при регіоналах) має виразну антиукраїнську спрямованність.
Руками запроданців Яник з командою виродків нищать щонайменші паростки українства. Якщо це не так, то чому на посаді міністра освіти сидить Табачник? Нещодавно Ганна Герман заявила, що Янукович не підпише новий закон про вищу освіту і що на кожного Табачника є Янукович. То ж навіщо так багато публічного галасу — зніми його тихенько.
Цікава демагогія виходить: сам Яник призначив Табачника на цю посаду, а потім галасує. Навіщо? Щоб зробити видимість, ніби пан президент працює. Обіцяли 20 000 тон гречки з Китаю — нема гречки. І, напевно, не буде. Але я не про гречку, а про обіцянки влади, які вона роздає, але не виконує. Навіть не намагається виконувати.
Мовна політика в Україні (як і сама мова) має свій шлях, свої кроки до людей:
- інформація про українську мову
- визнання та розуміння проблеми
- лояльність до української мови з боку російськомовного населення України
- здорова зацікавленість українською мовою та історією України
- виховання підростаючого покоління на українських ідеях
Якщо з першим пунктом ніхто з політиків не впорається, бо зупинити потік інформації про українську мову в наш час просто неможливо, то регіонали вирішили переорієнтувати мислення громадян у русло "правильного партійного розуміння".
Найнебезпечнішою є діяльність біло-блакитних в напрямку руйнування третього пункту — лояльності до української мови з боку російськомовного населення. Саме лояльність є ключовим кроком до порозуміння людей та культур.
Уся діяльність цих біло-блакитних виблядків (на чолі з Вадимом Клесніченко) спрямована саме на очерніння будь-якої інформації про українську мову та українців з метою недопустити лояльного ставлення російськомовних громадян до української мови, тому що саме через лояльність до мови слідують наступні кроки назустріч.
З цією метою (недопущення лояльності) вигадуються абсурдні переклади давно відомих слів (піхвозаглядач, цьовковий друкач) та інші чорні методи партії влади. Створюються нові та піднімаються старі міфи та стереотипи про українську мову, її бидлячість та неспроможність, тощо.