Прибічники державного статусу для російської мови в якості аргументів проголошують іноді й таке: “Зачем вам эта мова, если есть русский язык!”. Вибачте, але я так само можу запитати: “Навіщо вам російська мова, якщо вже є англійська чи китайська?”. Кожна нація просуває власні ідеї та світогляд також і через мову.
Проти аргументу щодо інструмента спілкування “важко” знайти контр-аргумент. Дійсно, що ще потрібно, якщо вже є один достатній інструмент спілкування. Ми настільки звикли до людської мови, що розглядаємо її лише як інструмент у спілкуванні і не помічаємо головного її призначення – ідентифікатор нації. Нема мови – нема нації. Нема нації – нема світогляду.
А якщо поставити питання інакше і розглянути мову як дещо інше ? Згідно визначення національної ідеї , варто чітко розуміти що є національним продуктом і що він несе в собі. Мова для людини – це не тільки інструмент спілкування та чинник визначення етнічної приналежності. Мова – це також і один з національних продуктів.
Будь-який національний продукт несе в собі інформацію (у тому чи іншому вигляді) про націю, яка його виробила. Що таке національний продукт? Національний продукт – це те, за чим впізнають націю. Інакше кажучи, усе, що ідентифікує націю, усе, за чим впізнають націю, є її продуктом.
В якості національного продукта може і повинні виступати не лише матеріальні, звичайно, а також і гуманітарні цінності. До останніх необхідно обов'язково віднести й мову ! Скажіть собі: “Чи впізнають націю за мовою?” Так! Впізнають! Отже, мова – це перший і найвиразніший продукт, який виробляє нація, за яким відрізняють одну націю від іншої і саме тому ми повинні її захищати.