Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 

Про то, как исторически складывалась ситуация с русским языком на территории Руси, Украины, Московии.

  • 1686 р. — Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
  • 1687 р. – Вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами («Коломацькі статті»).
  • 1689 р.- Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.
  • 1690 р. — «Анафема» Московського собору на «киевские новьіе книги» книжки П. Могили, К. Ставровецького, І. Галятовського, Я. Барановича, А. Радивиловського, І. Славинецького та інших, писані тодішньою українською літературною мовою.
  • 1693 р. — Заборона Московського патріарха привозити до Москви українські книжки.
  • 1708 р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців – 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).
  • 1709 р. — Указ Петра І про запровадження цензури при друкуванні українських книжок у Москві.
  • 1720 р. – Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими, «дабьі... особливого наречия воньїх не бьіло».
  • 1721 р. – Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні.
  • 1729 р. – Указ царя Петра II (внука Петра І), який зобов'язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження.
  • 1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.
  • 1764 р. – Інструкція Катерини II князю О. В'яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.
  • 1764 р., 10 листопада Указ Катерини II про ліквідацію в Україні гетьманського правління.
  • 1769 р. – Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг.
  • 1775 р., З серпня – Маніфест Катерини II «Об уничтожении Запорожской Сечи й причисления оной к Малороссийской губернии» та про закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
  • 1783 р., З травня — Указ Катерини II про закріпачення селян у Лівобережній Україні.
  • 1784 р. – Русифікація початкової освіти в Україні.
  • 1786 р. – Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов'язковість «чистого российского язьїка» в Київській академії.
  • 1800 р. — Наказ Павла І про запровадження в Україні будівництва церков у московському синодальному стилі й заборона церковного будівництва в стилі козацького бароко.
  • 1817 р. — Закриття Києво-Могилянської академії.
  • 1817 р. — Запровадження викладання польською мовою в усіх початкових і вищих народних школах Галичини, яка входила в той час до Австро-Угорської імперії.
  • 1831 р. — Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні).
  • 1834 р. — Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації «Юго-Западного края».
  • 1847 р., березень—квітень — Розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт його учасників і покарання ув'язненням та засланням у віддалені губернії Росії. Посилення переслідувань української мови, літератури та культури.
  • 1847 р., 5 квітня — Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І «під найсуворіший нагляд, із забороною писати й малювати», що було рівнозначне ув'язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).
  • 1859 р. – Заміна австро-угорською владою української абетки латинською у Східній Галичині та на Буковині.
  • 1862 р. – Закриття українських недільних і без платних шкіл для дорослих.
  • 1863 р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії («Валуєвський циркуляр»).
  • 1869, 1886 рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западньїх губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, "местньїх уроженцев", за успіхи в русифікації України.
  • 1876 р. – Емський указ Александра 2.
  • 1881 р. — Циркуляр міністерства внутрішніх справ на роз'яснення Емського указу всім губернаторам Росії.
  • 1881 р. – Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою.
  • 1883 р. – Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).
  • 1888 р. – Указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами.
  • 1895 р. — Заборона українських книжок для дітей.
  • 1899, 1903 рр. – Заборона української мови на Археологічному з'їзді в Києві та на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.
  • 1907 р. – Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905—1907 рр. української літератури, репресіїпроти діячів української культури.
  • 1908 р. – Указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні, «могущей визвать последствия, угрожающие спокойствию й безопасности».
  • 1910 р. – Циркуляр П. Столипіна про заборону створення «инородческих товариществ, в том числе украинских й еврейских, независимо от преследуемьіх йми целей».
  • 1914 р., березень – Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
  • 1914 р., вересень – Арешт і страта відступаючими австрійцями та угорцями сотень українців без слідства й суду за підозрою в проросійських симпатіях (ЗО тис. галичан і буковинців було інтерновано в концтаборах).
  • 1914 р. – Указ Миколи II про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою. Розгром товариства «Просвіта», зруйнування бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру.
  • 1918 р., 7 січня — Наступ більшовицьких військ під проводом В. Антонова-Овсієнка на Лівобережжя й Південну Україну.
  • 1918 р., 29 січня — Битва під Крутами між 4-тисячною більшовицькою армією М. Муравйова та 300 національне свідомими київськими студентами (всі юнаки загинули в нерівній борні).
  • 1918 р., 11 листопада — Румунські війська захопили Чернівці, а згодом — і решту Північної Буковини.
  • 1918 р., листопад – Польські війська окупували Лемківщину, Надсяння, Холмщину та Підляшшя.
  • 1918 р., 21 листопада — Поляки захопили Львів.
  • 1918 р., 28 листопада — Скликаний румунами «Генеральний конгрес Буковини» проголосив злуку Буковини з Румунією.
  • 1918 р., початок грудня — Другий наступ більшовицьких військ на Україну.
  • 1918 р., 18 грудня — Французько-грецький десант в Одесі.
  • 1919 р., січень—березень — Війська Антанти захопили Південно-Західну Україну з м. Одесою, Миколаєвом, Херсоном.
  • 1919 р., 15 січня — Чеські війська захопили Ужгород.
  • 1919 р., 23—31 січня — Хотинське повстання проти румунської окупації Бессарабії.
  • 1919 р., травень—червень – Окупація Східної і Південної України військами А. Денікіна.
  • 1919 р., 31 серпня — Захоплення Києва денікінцями.
  • 1919 р., жовтень — Армія А. Денікіна зайняла Правобережну Україну.
  • 1919 р., 7 листопада — Початок третього наступу більшовиків на Україну (до середини лютого 1920 р. вони витиснули війська А. Денікіна з України).
  • 1919 р., 16 грудня — Більшовики втретє захопили Київ.
  • 1920 р., 20 січня — Скасування поляками Галицького Крайового Сейму та Крайового Виділу і поділ Галичини на 3 воєводства. Заборона української преси,підпорядкування шкільництва польському міністерству освіти.
  • 1920 р., 26 травня — Контрнаступ більшовиків на Україну (12 червня вони зайняли Київ, у липні—серпні — майже всі українські землі, за винятком Галичини).
  • 1921 р., серпень — Більшовики розгромили загони Н. Махна.
  • 1921 р., 22 листопада – Розстріл більшовиками 359 полонених бійців армії УНР під проводом Ю. Тютюнника під м. Базар на Житомирщинні.
  • 1921—1923 рр. — Голод у степових районах України, спричинений політикою «воєнного комунізму» та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян.
  • 1924 р., 26 липня — Прийняття в Румунії закону, на підставі якого українців проголошено тими румунами, що «забули свою рідну мову». Посилена румунізація всіх видів шкільної освіти (завершена 1927 р.).
  • 1924 р., 31 липня — Заборона української мови в польських державних та самоуправних установах Західної України.
  • 1926 р., 25 травня — Вбивство С. Петлюри в Парижі.
  • 1929 р., вересень — Арешт визначних діячів української науки, культури й УАПЦ за «належність» до вигаданих ОДПУ Спілки Визволення України (СВУ)
  • та Спілки Української Молоді (СУМ).
  • 1929—1930 рр. – Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід.
  • 1930 р., 28—29 січня — Надзвичайний Церковний Собор у Києві ліквідував УАПЦ і Всеукраїнську Православну Церковну Раду (ВПЦР). Арешт митрополита М. Борецького та інших церковних діячів.
  • 1930 р., 9 березня—19 квітня — Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ за належність до так званої «Спілки Визволення України» (СВУ).
  • 1930 р., вересень—листопад — «Пацифікація» (жорстокі репресивні акції за наказом Ю. Пілсудського проти українського населення та провідних діячів українського політичного і культурного життя) в Галичині. Нищення українських культурних установ,кооперативів, масові арешти.
  • 1931 р., лютий – Арешти колишніх діячів УНР (В. Голубович, П. Христюк, М. Шраг та ін.).
  • 1931 р., лютий — Депортація М. Грушевського до Москви.
  • 1932 р., 23 квітня – Постанова ЦК ВКП(б) про ліквідацію літературних організацій і утворення єдиної Спілки письменників СРСР.
  • 1932 р., 7 серпня – Ухвалення ЦК ВКП(б) і Раднаркомом СРСР закону «Про охорону соціалістичної власності», який за «присвоєння» селянами навіть жмені колгоспного зерна карав розстрілом або концтабором.
  • 1932 р., 23 грудня – Поляки стратили бойовиків ОУН В. Біласа і Д. Данилишина.
  • 1933 р., 13 травня – Самогубство М. Хвильового як протест проти погрому більшовицьким керівництвом української культури.
  • 1933 р., 7 липня — Самогубство М. Скрипника, доведеного до відчаю більшовицькою владою.
  • Кінець 1932 – весна 1933 року – Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн. українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села.
  • 1933 р. — Погром українців на Кубані.
  • 1933 р., 22 листопада — Постанова ЦК КП(б)У про припинення українізації.
  • 1934—1941 рр. – Знищення архітектурно-культурних пам'яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції.
  • 1934 р., 18 червня — Створення польським урядом концентраційного табору в Березі-Картузькій, у якому перебувало значна кількість українських політичних діячів.
  • 1934 р., 13—15 грудня – У зв'язку з убивством С. Кірова засудження до розстрілу діячів української культури, серед яких – письменники Г.Косинка, К. Буревій, Д. Фальківський, О. Близько, І. Крушельницький та ін.
  • 1936 р., 13 січня Варшавський процес над 12-ма членами ОУН, звинувачених у вбивстві Б. Пєрацького. Засудження керівників ОУН С. Бандери, М. Лебедя та М. Карпинця до смертної кари.
  • 1936 р., квітень — Арешт і розстріл Ю. Коцюбинського як нібито керівника українського троцькістського центру.
  • 1936 р., жовтень — 1938 р., листопад – Чергова чистка КП(б)У і масовий терор в Україні (так звана «єжовщина»).
  • 1937 р., 19—20 квітня, 23 червня — Два політичні процеси румунського військового суду над українськими націоналістами на Буковині, яких було звинувачено в революційній діяльності та в заперечуванні законності румунської влади над українськими землями.
  • 1937 р., ЗО серпня – Самогубство голови уряду УРСР П. Любченка.
  • 1937 р., друга половина — Ліквідація майже всього складу уряду УРСР і всього ЦК КП(б)У.
  • 1937 р., листопад — Масовий розстріл ув'язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту).
  • 1938 р. – Сталінська постанова «Про обов'язкове вивчення російської мови в національних республіках СРСР».
  • 1938 р., 24 квітня — Впровадження російської мови як обов'язкової в усіх школах України.
  • 1938 р., 23 травня — Вбивство Є. Коновальця більшовицьким агентом у Роттердамі.
  • 1938 р. — Посилення русифікації України у зв'язку з рішеннями XIV з'їзду КП(б)У 13—18 червня.
  • 1939 р. – Розгром польською владою української православної церкви на Холмщині (знищено 189 церков, а 149 було передано римо-католикам).
  • 1939—1941 рр. — Широкомасштабні репресії органів НКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР.
  • 1941 р., січень — «Процес 59» членів ОУН у Львові.
  • 1941 р., 22 червня – Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення німцями Львова (ЗО червня), Галичини (липень), згодом — усієї України (19 вересня — Києва, 26 жовтня — Одеси, 24 жовтня – Харкова, у липні—серпні 1942 р. — Слобожанщини й Кубані). У ході війни на фронтах загинуло 8,8 млн. українців (загальні втрати України у Другій світовій війні становлять 17 млн. осіб), зруйновано ЗО тис. сіл та 870 міст, знищено щонайменше 45% економіки.
  • 1941 р., 12 липня — Арешт німецькими фашистами організаторів Українського Державного Правління у Львові на чолі з Я. Стецьком, а згодом – і С.Бандери (перебував у концтаборі до вересня 1944 р.).
  • 1941 р., кінець липня – серпень – Знищення більшовиками під час відступу радянських військ до 15 тис. українських політичних в'язнів, що перебували у в'язницях Львова, Золочева, Дубна, Рівного, Луцька, Києва, Харкова та інших міст. Розстріл у Києві агентами НКВД групи видатних діячів української культури, серед яких – українська письменниця й громадська діячка Л. Старицька-Черняхівська, оперний співак М. Донець та ін. Депортація відомих українських діячів у віддалені райони СРСР, під час якої багато з них загинуло або були знищені НКВД (В, Свідзінський, І. Юхименко, А. Кримський, К. Студинський, П. Франко та ін.).
  • 1941 р., 1 серпня — Включення німцями Галичини до Генеральної Губернії (дистрикт Галичина).
  • 1941 р., 19 серпня – Передача Румунії української території між Дністром і Бугом (так звана «Трансністрія») на підставі німецько-румунського договору.
  • 1941 р., 20 серпня — Створення Рейхскомісаріату України на чолі з Е. Кохом зі столицею в м. Рівному.
  • 1941 р., ЗО серпня — Вбивство в Житомирі провідних членів ОУН О. Сеника та М. Сціборського.
  • 1941 р., 15 вересня — Масовий арешт німецькими фашистами членів ОУН С.Бандери. Початок підпілля й активної боротьби ОУН проти німецько-фашистських окупантів.
  • 1941 р., грудень – Арешт і розстріл (у лютому 1942 р.) в Києві німецькими фашистами групи українських націоналістів, у тому числі поетеси Олени Теліги.
  • 1942 р., 13 лютого – Початок примусового вивезення українців («остарбайтерів») з центральних і східних областей на роботу до Німеччини (протягом 1941—1944 рр. було вивезено до 2,5 млн. осіб).
  • 1942 р., 25 липня — Німецькі фашисти розстріляли в Києві крайового провідника ОУН С. Бандери Д. Мирона-Орлика.
  • 1942 р., 25 липня – Три військові угорські суди над приблизно 150 членами націоналістичного підпілля на Закапратті.
  • 1944 р., червень — У німецькому концтаборі Шаксенгаузен закатовано українського письменника Олега Ольжича-Кандибу (сина О. Олеся).
  • 1944—1955 рр. – Каральні акції органів НКВД СРСР проти українських сил опору, в процесі яких було вбито понад 150 тис. бійців УПА та ОУН, заарештовано понад 100 тис. і депортовано до Сибіру понад 200 тис. осіб із західних областей України.
  • 1945 р., Ув'язнення українських греко-католицьких владик з митрополитом Й.Сліпим.
  • 1946 р., 8—10 березня – Ліквідація греко-католицької церкви і підпорядкування її Російській православній церкві.
  • 1946 р., березень – Закритий судовий процес у Києві над греко-католицькою церковною ієрархією на чолі з митрополитом Й. Сліпим.
  • 1946 р., 24 серпня Постанова пленуму ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у «Нарисі історії української літератури», різка критика часописів «Вітчизна» і «Перець» (ця постанова була згодом підтверджена XVI з'їздом КП(б)У 25—26 січня 1949р.).
  • 1946—1949 рр. — Ліквідація російськими шовіністами українських культурних здобутків під час Другої світової війни («ждановщина»).
  • 1947 р., З березня — Призначення Л. Кагановича
  • першим секретарем ЦК КП(б)У і нова «чистка» серед українських культурних кадрів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі».
  • 1947 р., квітень—травень — Депортація лемків та українців з Холмщини до північної та західної Польщі (операція «Вісла»).
  • 1949 р. — Чергова «чистка» в КП(б)У у зв'язку з рішеннями її XVI з'їзду 25—28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22 175 її членів).
  • 1949 р., 28 серпня — Скасування уніатської греко-католицької церкви на Закарпатті на релігійному з'їзді в Мукачеві.
  • 1950 р., 5 березня — У сутичці із загонами МВД біля м.Львова загинув головний командир УПА Т.Чупринка (Р. Шухевич).
  • 1950 р., 28 квітня — Скасування унії на Пряшівщині (Чехословаччина).
  • 1951 р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті «Правда» проти «націоналістичних ухилів в українській літературі» (різка критика вірша В. Сосюри «Любіть Україну» та лібрето опери «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука і В. Василевської).
  • 1954 р., 23—26 березня — XVIII з'їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Сибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952—1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис. осіб).
  • 1954 р., 7 липня – Таємна постанова ЦК КПРС про посилення антирелігійної пропаганди.
  • 1957—1961 рр. – Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій).
  • 1958 р., 12 листопада – Постанова Пленуму ЦК КПРС «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти», на основі якої Верховна Рада УРСР ухвалила закон від 17 квітня 1959 р., спрямований на посилену русифікацію України (зокрема, про необов'язкове, а «за бажанням батьків» вивчення української мови в російських школах України).
  • 1959 р., 15 жовтня – Убивство С. Бандери агентом КДБ Б. Сташинським.
  • 1961 р., січень — Закритий суд у Львові над членами Української Робітничо-Селянської Спілки (Л. Лук'яненко, І. Кандиба, С. Вірун та ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу СРСР. Засудження Л. Лук'яненка до смертної кари.
  • 1961 р., жовтень – Прийняття нової програми КПРС її XXII з'їздом, яка проголошувала політику «злиття націй» і подальшу русифікацію союзних республік.
  • 1962 р. – Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу.
  • 1963 р. – Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР.
  • 1964р., 24 травня – Умисний підпал Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР у Києві; протест громадськості (самвидавний матеріал «З приводу процесу над Погружальським»).
  • 1965 р., серпень—вересень — Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П. Заливаха, С. Караванський, В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук та ін.).
  • 1967 р., З серпня — Арешт В. Чорновола (був засуджений на 3 роки ув'язнення в таборах суворого режиму).
  • 1968 р., 26 листопада, 14 грудня — Зумисні підпали у Видубицькому монастирі в Києві.
  • 1969 р., червень – Лист українських політичних в'язнів (М. Гориня, І.Кандиби, Л. Лук'яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв'язнів.
  • 1970 р.,січень — Судовий процес проти І. Сокульського, М. Кульчицького В. Савченка – ініціаторів «Листа творчої молоді Дніпропетровська» проти русифікації.
  • 1970 р., 28 листопада — Трагічна смерть (убивство) української художниці А. Горської у Василькові на Київщині.
  • 1971 р., 22 травня — Виступ А. Лупиноса біля пам'ятника Т. Шевченкові в Києві і його арешт.
  • 1971 р., 17 червня – Помер у таборі Дубровлагу український політичний в'язень М. Сорока.
  • 1971 р., літо — Нищення могил Українських січових стрільців на Янівському цвинтарі у Львові.
  • 1972 р., січень—травень — Друга велика хвиля арештів в Україні [В.Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, І. Стасів-Калинець, о. В. Романюк (згодом – патріарх Володимир УПЦ КП), Н. Світлична, Ю. Шухевич та ін.].
  • 1972 р., травень – Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів.
  • 1977 р., 5 лютого — Арешт членів Української Гельсінської групи (УГГ) М.Руденка й О. Тихого; суд над ними 23 червня – 1 липня і вирок М. Руденкові 7 років ув'язнення та 5 років заслання й О. Тихому відповідно 10 та 5 років.
  • 1977 р.,4 квітня — Арешт членів УГГ М. Матусевича і М. Мариновича (засуджені 23—ЗО березня 1978 р. на 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання).
  • 1977 р., 12 грудня — Другий арешт Л. Лук'яненка в Чернігові (був засуджений у липні 1978 р. на 10 років ув'язнення і 5 років заслання).
  • 1978 р., 11 листопада — Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки»(посилення русифікації).
  • 1979 р., березень—жовтень — Нові арешти українських діячів в Україні: О. Бердника (6 березня),Ю. Бадзя (23 квітня), Ю. Литвина (6 серпня), М. Горбаля (23 жовтня) та ін.(усі вони були засуджені до максимальних строків ув'язнення в таборах суворого режиму й заслання у віддалені райони Росії). 1979 р., 18 травня — Загадкове вбивство композитора В. Івасюка біля Львова.
  • 1979 р., 29 травня – Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо не російських народів СРСР.
  • 1980 р., червень — Арешт засновника УГГ Оксани Мешко.
  • 1981 р. – Арешт українських політичних діячів С. Набоки, Л. Мілявського, Л. Лохвицької.
  • 1983 р. – Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури («Андроповський указ») та директива колегії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення русифікації.
  • 1984 р. – Померли в таборах О. Тихий, Ю. Литвин, В. Марченко.
  • 1985 р.,4 вересня – У концтаборі помер поет В. Стус.
  • 1986 р., 26 квітня — Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (побудованій за рішенням Москви всупереч протестам українських учених і широкої громадськості), яка призвела до тяжких наслідків, рівнозначних геноциду.
  • 1989 р.Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину-загальнодержавну мову [російську],як офіційну в СРСР.
  • 1990 р., квітень Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.