Російська мова має набути в Україні більш високого статусу, ніж інші мови нацменшин, оскільки їй віддає перевагу низка національностей, які проживають на території України.
Про це сказано в "Другому періодичному суспільному звіті про виконання Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", підготовленому 2012 року за участі народного депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка.
Посилаючись на дані перепису населення 2001 року, автори Доповіді вказують, що серед громадян України, які тоді назвали російську рідною мовою, етнічні росіяни становили лише 56%.
Назвали рідною мовою російську 88,5% греків, 83% євреїв, 64,7% німців, 62,5% білорусів, 30,3% болгар, 22,7% гагаузів, 17,6% молдаван, 15,6% поляків, 6,1% кримських татар, 5,2% словаків, 1,5% румун, 1% угорців.
Водночас українську рідною вважають 0,1% кримських татар, 3,4% угорців, 3,5% гагаузів, 4,8% греків, 5% болгар, 6,2% румун, 10,7% молдаван, 13,4% євреїв, 17,5% білорусів, 22,1% німців, 41,7% словаків, 71% поляків.
Інші воліють розмовляти на своїх національних мовах.
У цілому під час перепису населення 2001 року російську мову назвали рідною 29,6% охоплених переписом громадян України.
У зв'язку із цим, вказують автори звіту, "російську мова не можна вважати звичайною мовою національних меншин", і вона має потребу в "особливому статусі".
Зокрема, на думку авторів документа, необхідно ввести обов'язкове вивчення російської в школах (принаймні в деяких регіонах) і вступні екзамени з російської мови у вищих навчальних закладах.
У січні звіт був розданий народним депутатам, а також спрямований у Раду Європи та інші європейські інститути.
Як сказано в преамбулі звіту, він підготовлений при сприянні Фонду допомоги співвітчизникам за кордоном, що фінансується з держбюджету Російської Федерації.
Нагадаємо, Вадим Колесніченко є одним із авторів скандального закону про засади державної мовної політики.
Відповідно до нього, статус регіональної вже наданий російській мові у вісьмох областях і Криму. Разом з тим Закарпатська облрада визнала особливий статус угорської, румунської й русинської мов.
Водночас три облради вирішили визнати мовний закон у своїх регіонах нечинним. Конституційний суд відмовився відкрити провадження з приводу його конституційності.